ростити — [рости/тие] роушчу/, сти/ш, стиемо/, стиете/; нак. сти/, роус т і/т … Орфоепічний словник української мови
ростити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирощувати — ую, уєш і рідко вироща/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/ростити, ощу, остиш, док., перех. 1) Дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого , чого небудь. 2) перен. Дбайливо виховувати, прищеплюючи певні погляди, навички; виховуючи, створювати … Український тлумачний словник
виходжувати — ую, уєш, недок., ви/ходити, джу, диш, док., перех., розм. Старанно доглядаючи, виліковувати хворого, пораненого і т. ін. || Дбайливо ростити кого небудь або щось … Український тлумачний словник
дорощувати — ую, уєш, недок., перех. Продовжувати ростити певний час або до певної межі … Український тлумачний словник
кохати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. 2) рідко. Те саме, що любити 1). 3) Дбайливо вирощувати, плекати що небудь, ходити коло чогось. || Старанно доглядати що небудь. || Виховувати,… … Український тлумачний словник
розкохувати — ую, уєш, недок., розкоха/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. Надмірною їжею розгодовувати, робити огрядним, жирним (тіло). || Ростити, пестити в достатках (людину). || Дбайливо вирощувати (рослинність), створюючи сприятливі умови … Український тлумачний словник
роститися — и/ться, недок. Пас. до ростити … Український тлумачний словник
рощений — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до ростити … Український тлумачний словник
рощення — я, с. Дія за знач. ростити … Український тлумачний словник